Чудова фантастика... з розмитою кінцівкою. То Ул втіяв різню? А Кір дременув, покинувши рівних Вік і Ула? Хто захищався і обіцяв звхистити? Ул...Кір?
До самого фіналу читала з великим задоволенням - атмосферно, яскраво, загадково. Хотілось би хоч краєм ока побачити т’рілів.
Але фінал... навіть не розчарував, а - здивував випаданням з рівного полотна оповіді.
Гадаю, твір буде серед переможців.
Бажаю вам цього, Авторе!